суббота, 14 июня 2025 г.

 

СР2. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ У НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОШУК НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗАХ

 

Питання для підготовки

1. Поняття про наукометричні бази, профілі науковців.

Наукометричні бази даних - це великі інформаційні системи, які збирають, систематизують та аналізують наукові публікації, цитування, патенти та іншу наукову діяльність.

Їхнє основне призначення: оцінка наукової продуктивності вчених, установ та країн, а також відстеження тенденцій у розвитку науки.

Найбільш відомими та авторитетними наукометричними базами є: Web of Science (WoS), Scopus, Google Scholar (Google Академія).

Профілі науковців - це персональні сторінки або облікові записи в наукометричних базах даних або інших наукових платформах, де агрегується інформація про публікації, цитування, індекси наукової активності (до прикладу - індекс Хірша), гранти та іншу професійну діяльність вченого.

Створення та підтримка актуального профілю науковця є надзвичайно важливим для: підвищення видимості та впізнаваності, тому що профіль дозволяє колегам, потенційним співробітникам та грантодавцям легко знайти інформацію про ваші дослідження; відстеження наукової активності, адже профілі автоматично оновлюються, відображаючи нові публікації та цитування, що дозволяє вченому моніторити свій науковий доробок; оцінка наукової ефективності, тобто метрики, такі як індекс Хірша, кількість цитувань, використовуються для оцінки внеску вченого в науку; пошук співробітників та грантодавців, деякі платформи дозволяють шукати вчених за тематикою досліджень, що сприяє налагодженню співпраці.

2. Методика створення запитів для пошукових систем.

Методика створення запитів для пошукових систем - це набір прийомів і правил, які допомагають ефективно знаходити потрібну інформацію в інтернеті чи наукових базах даних. Основою кожного запиту є ключові слова, тобто найважливіші терміни, які відображають суть дослідницької теми. Наприклад, якщо цікавить вплив соціальних мереж на психіку дітей, не варто писати повне речення, краще використати стислі, чіткі фрази: «соц. мережі», «діти», «ментальне здоров’я». Для більшої точності у пошуку застосовуються логічні оператори: AND (і), OR (або), NOT (не). Вони дозволяють комбінувати чи виключати слова: наприклад, запит «соціальні мережі, діти ТА депресія» знайде публікації, де згадуються всі три поняття. А щоб виключити певні теми, наприклад «рішення», можна написати: «депресія ТА діти, НЕ рішення» (а причина).

Також ефективно використовувати лапки для точних фраз, запит «"онлайн освіта"» знайде лише ті документи, де ця фраза вживається дослівно. Пошукові системи дозволяють уточнювати результати за допомогою фільтрів: за датою публікації, мовою, типом документу чи науковою дисципліною. Важливо також застосовувати синоніми і терміни, пов’язані зі змістом. Для академічного пошуку бажано користуватись англійською мовою, адже більшість рецензованих наукових статей написані саме нею. До того ж, спеціалізовані наукометричні бази на зразок Scopus чи Web of Science вимагають чітких, логічно сформульованих запитів, які містять лише релевантні ключові слова.

Для кожної наукової сфери існують свої пошукові платформи, для загального академічного пошуку - Google Scholar.

3. Google Академія як відкрита наукометрична база даних і пошукова система.

Google Академія - це унікальний інструмент у світі науки, який поєднує в собі функції відкритої наукометричної бази даних та потужної пошукової системи. Запущена в листопаді 2004 року, вона стала однією з найбільших академічних пошукових систем у світі, що індексує величезний обсяг наукових публікацій з різних джерел.

Google Академія функціонує як спеціалізована пошукова система, орієнтована виключно на академічний контент. Вона індексує повний текст наукових публікацій усіх форматів і дисциплін, включаючи статті з рецензованих журналів, тези конференцій, дисертації, книги, препринти, технічні звіти та інші наукові матеріали.

Однією з найцінніших функцій є створення особистого академічного профілю, який дозволяє досліднику зібрати всі свої публікації в одному місці, стежити за кількістю цитувань і автоматично формувати наукометричні показники, зокрема h-індекс (індекс Гірша) та i10-index (кількість праць, процитованих не менше 10 разів). Такий профіль є відкритим і може використовуватись для представлення наукової діяльності при подачі на гранти, участі в конкурсах або оцінюванні діяльності в академічних установах.

Попри свою зручність і відкритість, Google Академія має деякі обмеження. Зокрема, вона менш прискіпливо контролює якість індексованих джерел у порівнянні з професійними базами, тому іноді може містити неперевірені або сумнівні публікації. Проте для першого етапу наукового пошуку, ознайомлення з темою, збору джерел і ведення академічного профілю Google Scholar залишається надзвичайно корисним і зручним інструментом, особливо для студентів, аспірантів і молодих науковців. Його відкритість, простота у використанні та широке охоплення роблять його одним із найпопулярніших ресурсів у сучасному науковому середовищі.

4. Електронний каталог наукової бібліотеки Глухівського НПУ ім. О. Довженка ( http://library.gnpu.edu.ua )

Надає можливість пошуку літератури, яка зберігається у фондах університету. Це універсальний ресурс для студентів, викладачів та науковців закладу, який містить бібліографічні описи книг, підручників, дисертацій, статей з наукових журналів і методичних посібників. За допомогою зручної системи пошуку користувач може знаходити джерела за автором, назвою, темою чи роком видання. Каталог також інтегрує доступ до електронних версій деяких документів, що особливо корисно при дистанційному навчанні або підготовці до наукових проєктів.

5. Пошук наукових праць за темою дослідження в закордонних джерелах (Білефельдська наукова пошукова система: https://www.base-search.net/ )

Це одна з найбільших у світі пошукових систем, орієнтованих на академічний контент з відкритим доступом. Її створено Університетською бібліотекою Білефельда (Німеччина), і вона індексує понад 300 мільйонів документів з більш ніж 10 тисяч джерел, включаючи університетські репозитарії, наукові журнали, архіви та дослідницькі інститути з усього світу. Користувач має змогу здійснювати пошук за ключовими словами, авторами, мовами, типом документа та датою публікації. Унікальність BASE полягає в тому, що вона надає доступ саме до наукових матеріалів з відкритим доступом (Open Access), що дозволяє переглядати й завантажувати повні тексти без обмежень.

6. Пошук наукових праць в базі відкритого доступу CORE (https://core.ac.uk).

CORE є глобальним агрегатором відкритих наукових ресурсів. Вона об’єднує мільйони статей, дисертацій і досліджень із репозитаріїв і видавництв понад 150 країн. CORE дозволяє здійснювати тематичний пошук, аналізувати повні тексти та завантажувати документи, не сплачуючи за доступ. Зокрема, база активно підтримується ініціативами Open Access та сприяє рівному доступу до наукових знань, що особливо важливо для країн, де передплата на комерційні бази є фінансово обтяжливою.

Практична робота

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготуватись до обговорення питань з теми заняття.

3. Скласти список літератури за темою магістерського дослідження (бакалаврської, курсової роботи) у вигляда таблиці (не менше 10 джерел) використовуючи наведені вище бази. Таблицю розмістити в персональному блозі

Номер

Автор (-и)

Назва роботи

Джерело/ Видавництво

Рік видання

1

Allport, Floyd H.

Social Psychology

Houghton Mifflin

1924

2

Baldwin James Mark

Social and Ethical Interpretations in Mental Development: A Study in Social Psychology

Macmillan

 

1897

3

Bogardus Emory S.

Essentials of Social Psychology

University of Southern California Press

1925

4

James William

The Principles of Psychology

Henry Holt and Company

1890

5

Karpf F.B

American Social Psychology: Its Origins, Development, and Methods

McGraw-Hill

1932

6

Le Bon Gustave

The Crowd: A Study of the Popular Mind

T. Fisher Unwin (Original French: 1895)

1896

7

McDougall William

An Introduction to Social Psychology

Methuen

1908

8

Ross, Edward A.

Social Psychology: An Outline and Sourcebook

The Macmillan Company

1908

9

Triplett Norman

The Dynamogenic Factors in Pacemaking and Competition

American Journal of Psychology

1898

10

Felix Diaz

The Roots of Modern Social Psychology

-

1996

 

 

СР 3. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Питання для підготовки

1. Поняття про Google форми.

Google Форми - це безкоштовний онлайн-інструмент, який є частиною пакета сервісів Google Workspace, що дозволяє легко створювати інтерактивні анкети, опитувальники, тести, форми реєстрації та форми зворотного зв'язку. Цей інструмент працює на хмарній основі, що означає, що всі створені форми та зібрані дані зберігаються в хмарному сховищі Google Диск і доступні з будь-якого пристрою, що має доступ до інтернету. Головна перевага Google Форм полягає в їхній простоті використання, інтуїтивно зрозумілому інтерфейсі та можливості швидко збирати й аналізувати інформацію без необхідності встановлення додаткового програмного забезпечення. Користувачі можуть обирати різні типи питань, такі як вибір із кількох варіантів, короткі відповіді, довгі текстові відповіді, спадні списки, шкали та багато іншого, а також налаштовувати дизайн форм за допомогою тем та зображень. Після збору відповідей Google Форми автоматично агрегують дані, надаючи візуалізовані узагальнення у вигляді діаграм та графіків, а також дозволяють легко експортувати всі відповіді до Google Таблиць для подальшого детального аналізу.

2. Технологія розробки анкет (опитувальників).

Розробка анкет або опитувальників - це ключовий етап будь-якого дослідження, що передбачає збір даних від респондентів. Технологія розробки включає кілька послідовних кроків, які забезпечують ефективність та достовірність зібраної інформації. Починається все з чіткого визначення мети дослідження та завдань, що допоможе сформулювати конкретні питання, які відповідатимуть поставленим гіпотезам. На наступному етапі відбувається вибір типів питань, які можуть бути закритими (з варіантами відповідей: єдиний вибір, множинний вибір, шкали Лайкерта, дихотомічні питання «так/ні»), відкритими (для вільних текстових відповідей) або напівзакритими (з варіантом «інше»). Важливо формулювати питання зрозумілою та однозначною мовою, уникаючи двозначності, складних термінів, навідних питань та подвійних заперечень. Кожне питання має стосуватися лише однієї ідеї. Після формулювання питань необхідно структурувати анкету, логічно згрупувавши питання за тематичними блоками, починаючи з простих і загальних питань та поступово переходячи до більш складних або особистих. Важливо додати вступну частину з поясненням мети опитування, гарантій конфіденційності та інструкцій для респондентів, а також заключну частину з подякою. Перед масовим збором даних обов'язково проводиться пілотне тестування анкети на невеликій групі цільової аудиторії. Це дозволяє виявити незрозумілі питання, технічні помилки або логічні прогалини, а також оцінити час, необхідний для заповнення. За результатами тестування вносяться необхідні корективи. Нарешті, відбувається вибір способу розповсюдження анкети - це може бути онлайн-форма (як Google Форми), паперова анкета, інтерв'ю тощо.

3. Використання Google форм у психолого-педагогічних дослідженнях.

Google Форми є надзвичайно цінним інструментом для організації та проведення психолого-педагогічних досліджень завдяки своїй доступності, простоті використання та широким функціональним можливостям. У цих галузях вони застосовуються для збору даних від респондентів, якими можуть бути учні, студенти, батьки, вчителі, психологи чи адміністратори. З їхньою допомогою можна розробляти різноманітні типи опитувальників, наприклад, анкети для вивчення мотивації до навчання, опитування про рівень задоволеності освітнім процесом, шкали самооцінки, тести для вимірювання знань або психологічних особливостей, а також форми для збору зворотного зв'язку щодо нових методик викладання чи освітніх програм.

 

Практична робота

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготуватись до обговорення питань з теми заняття.

3. Розробити анкету (опитувальник) чи тест з теми магістерського дослідження (бакалаврської, курсової роботи).

https://forms.gle/fkbMPuiSzH2VW4LY9

4. Використовуючи ресурс Google форми ( https://docs.google.com/forms/u/0/ ) провести опитування (тестування) учасників вашої групи.

5. Аналіз результатів дослідження розмістити разом з посиланням на анкету (тест) у персональному блозі.

 

среда, 4 июня 2025 г.

 

1.Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з

метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Стаття 42 Закону України Про освіту

2.Інформаційні технології (ІТ, від англ. information technology) — широкий клас дисциплін та галузей діяльності, що відносяться до технологій управління та обробки даних, а також створення даних, в тому числі із застосуванням обчислювальної техніки. Останнім часом під інформаційними технологіями частіше всього розуміють комп’ютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням комп’ютерів і програмного забезпечення для збереження, перетворення, захисту, обробки, передачі й отримання інформації [10].

Інформаційні технології в дослідницькій діяльності: навчально-методичний посібник [для викладачіві здобувачів педагогічних закладів вищої освіти]: видання 2-ге, доповнене і перероблене / укладачіА. С. Литвинов, В. С. Толмачов. Глухів, Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2024. 92 с.

3.Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) — часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Вкіпедія

 4.НАУ́КА  — соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об’єктивного змісту (істинності, достовірності, інтерсуб’єк­тивності

Енциклопедія сучасної України

5. НАУКО́ВА ДІЯ́ЛЬНІСТЬ  — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування. Осн. види Н. д. — фундам. та прикладні наук. дослідження. Спорідненими з Н. д. є наук.-пед. робота в університетах, академіях, інститутах і закладах післядиплом. освіти тощо та наук.-тех., спрямов. на отримання і викори­стання нових знань для роз­в’я­зання технол., інж., екон., соц. та гуманітар. проблем. Осн. видами останньої є прикладні наук. дослідж. та наук.-тех., зокрема експерим. розробки. Н. д. і наук.-тех. діяльність регламентуються в Україні Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1991, зі змінами),

Енциклопедія сучасної України

6.Плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів

власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих

текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення

авторства.

Інформаційні технології в дослідницькій діяльності: навчально-методичний посібник [для викладачіві здобувачів педагогічних закладів вищої освіти]: видання 2-ге, доповнене і перероблене / укладачіА. С. Литвинов, В. С. Толмачов. Глухів, Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2024. 92 с.