https://youtu.be/lK-81M8T4Q8 

Практична робота №9

 

Практична робота № 11

 

У процесі виконання практичної роботи було розглянуто сучасний стан розвитку штучного інтелекту як в Україні, так і у світі. Було встановлено, що в Україні розвиток ШІ відбувається поступово, на базі освітніх установ, інноваційних компаній та державних стратегій. Прийняття Національної стратегії до 2030 року свідчить про системний підхід до інтеграції ШІ в ключові сфери: освіту, економіку, медицину, безпеку. У світовому контексті велике значення надається етичним принципам використання ШІ. Такі документи, як етична декларація ЮНЕСКО, AI Act у Європейському Союзі, а також стандарти ОЕСР і ISO/IEC, формують загальноприйняті правила відповідального застосування ШІ. Однією з провідних тенденцій сьогодення є розвиток генеративного ШІ, що дозволяє створювати тексти, зображення, відео та інші види контенту. Особливо важливим є використання ШІ в освітньому процесі, де він забезпечує персоналізоване навчання, автоматизовану перевірку знань, аналітику результатів і підтримку викладачів. Проведено практичний аналіз англомовного та україномовного текстів, згенерованих ШІ, за допомогою безкоштовних онлайн-сервісів. Результати вказують на типові ознаки машинного тексту — надмірну структурованість, відсутність емоційності, повторювані мовні конструкції та шаблонні переходи. Це дало змогу порівняти тексти за критеріями, описаними у теоретичному розділі. Додатково було випробувано сучасні сервіси візуалізації та генерації зображень, створено відео за допомогою MyHeritage, а також згенеровано презентацію у сервісі Gamma. Це продемонструвало широку функціональність ШІ-технологій у створенні інтерактивного та креативного освітнього контенту. З огляду на це, можна зробити висновок, що використання ШІ має великий потенціал у навчанні та дослідженнях, однак потребує уважного ставлення до етичних аспектів, точності даних і рівня цифрової грамотності користувачів.

Практична робота №10

 

Практична робота

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Проаналізуйте документи оприлюднені на сторінці веб-сайту університету «Академічна доброчесність» ( https://gnpu.edu.ua/index.php/ua/pro-universytet/akademichna-dobrochesnist  ).

На сторінці «Академічна доброчесність» Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка оприлюднено низку документів, які відображають системний підхід закладу до формування культури доброчесності в освітньому середовищі. Центральним серед них є «Політика академічної доброчесності», що містить чітке визначення поняття доброчесності відповідно до українського законодавства, опис основних принципів (чесність, відповідальність, повага до інтелектуальної власності, справедливість), а також вказує на типові порушення — зокрема, плагіат, фабрикацію, списування, неправомірну допомогу під час оцінювання тощо. У документі закріплено механізми запобігання цим порушенням і визначено санкції, які можуть застосовуватись до здобувачів освіти в разі виявлення недоброчесної поведінки.

Окрему увагу університет приділяє методичному забезпеченню академічної доброчесності. Так, на сайті опубліковано методичні рекомендації щодо написання курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт, які включають розділ про правильне оформлення посилань, бібліографії, цитат. Ці матеріали допомагають студентам уникати неусвідомленого порушення принципів доброчесності, дають зрозумілий алгоритм дій і приклади. Рекомендації акцентують на необхідності самостійного виконання робіт, аргументації думок та дотриманні авторських прав при використанні сторонніх джерел.

Крім нормативної й методичної бази, університет реалізує просвітницькі ініціативи, про що свідчить розміщення на сторінці новин про заходи, присвячені доброчесності. Наприклад, у листопаді 2024 року було проведено кілька тематичних семінарів для здобувачів третього освітньо-наукового рівня освіти (аспірантів) із питань формування академічної доброчесності та коректного наукового цитування. Це свідчить про систематичну роботу університету не лише на рівні вимог, а й у сфері формування культури відповідального навчання та наукової діяльності.

Загалом, документи та інформаційні ресурси, представлені на сторінці «Академічна доброчесність», демонструють комплексний і проактивний підхід ГНПУ імені О. Довженка до підтримки доброчесного академічного середовища. Заклад не лише забезпечує дотримання правил, а й створює умови для усвідомлення їх цінності, сприяючи формуванню у студентів навичок відповідального використання знань, джерел і результатів наукових досліджень.

3. Підготуватись до обговорення питань з теми заняття.

4. Дослідити можливості ресурсів для перевірки тексту на наявність плагіату (додаток В).

5. Перевірити тези доповіді на науково-практичну конференцію студентів по темі дослідження у кількох сервісах та порівняти результати.

6. Написати висновки:

-      висловіть власні міркування щодо необхідності формування серед академічної спільноти академічної грамотності й академічної доброчесності;

-      сформулюйте загальні правила дотримання академічної доброчесності;

-      запропонуйте заходи, що сприятимуть дотриманню принципів академічної доброчесності, попередженню й виявленню плагіату;

-      яку, на Вашу думку, інформацію доцільно розмістити на сторінці веб-сайту університету «Академічна доброчесність» з метою популяризації академічної доброчесності серед академічної спільноти.

На мою думку, питання академічної доброчесності сьогодні є не просто вимогою закону чи формальною нормою - це фундамент, на якому будується довіра в освітньому середовищі. Формування академічної грамотності має починатися з перших курсів і підтримуватися на всіх етапах освіти. Це не лише про уникнення плагіату - це про повагу до праці інших, здатність мислити самостійно, відповідальність за власні слова та ідеї. Академічна доброчесність - це внутрішня культура людини, яка проявляється в її навчанні, дослідженнях і спілкуванні.

Дотримання академічної доброчесності ґрунтується на кількох простих, але дуже важливих правилах: завжди посилатися на джерело інформації; виконувати роботи самостійно; не використовувати чужі матеріали без дозволу або без вказівки авторства; не фальсифікувати результати досліджень; не користуватись допомогою третіх осіб під час контролю знань. Ці принципи мають стати не винятками, а нормою поведінки в університетському середовищі.

Щоб ці норми закріплювались, варто впроваджувати заходи, які сприятимуть їхньому розумінню й дотриманню. Наприклад, проводити регулярні навчальні тренінги й семінари з питань академічної доброчесності; включати теми про плагіат і коректне цитування до навчальних програм; створити систему менторської підтримки для студентів першого курсу. Важливо також поширювати інструменти перевірки текстів на плагіат і навчати, як ними правильно користуватися, а саме не для покарання, а для навчання.

 

Я вважаю, що на сторінці вебсайту університету «Академічна доброчесність» варто розмістити не лише політику та документи, а й:

-      короткі відео або презентації з поясненням основних понять;

-      приклади коректного оформлення джерел у різних стилях;

-      інтерактивні тести на знання правил доброчесності;

-      блог або рубрику з розбором типових помилок;

-      відкриту онлайн-платформу для консультацій з академічного письма.

Це зробить тему академічної доброчесності ближчою до кожного студента, допоможе не лише уникнути формальних порушень, а й сформувати справжнє розуміння цінності чесного і відповідального навчання.

 

СР 6. ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСОБАМИ MICROSOFT POWER POINT

 

Питання для підготовки

1. Презентація як засіб представлення наукового матеріалу.

Презентація є сучасним і ефективним інструментом візуального представлення результатів наукового дослідження. Вона поєднує усну частину доповіді з візуальними матеріалами, що дозволяє доповідачу структуровано, логічно та переконливо подати основні ідеї та висновки дослідження. У сфері науки презентація виконує кілька функцій: узагальнює ключові положення роботи, концентрує увагу на головному, ілюструє аналітичні дані (таблиці, графіки, діаграми) та підтримує зорову пам’ять слухачів. За допомогою слайдів можна ефективно представити як теоретичну, так і практичну частину дослідження: цілі, завдання, методику, результати та висновки. Microsoft PowerPoint є одним із найбільш доступних і зручних програмних засобів для створення таких презентацій, оскільки підтримує велику кількість форматів контенту (текст, зображення, відео, звук, анімацію) і має гнучкі налаштування дизайну. Таким чином, грамотно створена презентація - це не лише додаток до наукової доповіді, а й важливий інструмент для комунікації результатів дослідження з аудиторією.

2. Методичні рекомендації щодо підготовки мультимедійних презентацій.

Підготовка мультимедійної презентації потребує дотримання низки методичних принципів, щоб зробити її ефективною, зрозумілою й привабливою для аудиторії. Насамперед, презентація має мати чітку логічну структуру: титульний слайд (тема, автор), мета й завдання, хід дослідження, результати, висновки. Кожен слайд повинен містити лаконічну й інформативну інформацію: не більше 6-7 рядків тексту і не більше 6-8 слів у рядку. Варто уникати суцільного тексту - замість цього краще використовувати маркери, таблиці, діаграми. Для кращої читабельності рекомендовано використовувати великий шрифт (24–32 пт), прості й контрастні кольори (світлий фон – темний текст). Слід уникати надмірної анімації, яскравих ефектів або звукового супроводу, що може відволікати аудиторію. Оформлення презентації повинно бути єдиним у стилі: однакові шрифти, кольори, розміщення заголовків і візуальних елементів. Особливо важливо підбирати ілюстрації, що прямо пов’язані з темою дослідження й підсилюють її зміст. Наприкінці варто додати слайд з висновками або закликом до дискусії, а також подяку за увагу. Дотримання цих рекомендацій забезпечує наочність, професійність і позитивне враження від презентації.

3. Способи демонстрацій презентацій.

Існує кількаСР 6. ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСОБАМИ MICROSOFT POWER POINT Питання для підготовки 1. Презентація як засіб представлення наукового матеріалу. Презентація є сучасним і ефективним інструментом візуального представлення результатів наукового дослідження. Вона поєднує усну частину доповіді з візуальними матеріалами, що дозволяє доповідачу структуровано, логічно та переконливо подати основні ідеї та висновки дослідження. У сфері науки презентація виконує кілька функцій: узагальнює ключові положення роботи, концентрує увагу на головному, ілюструє аналітичні дані (таблиці, графіки, діаграми) та підтримує зорову пам’ять слухачів. За допомогою слайдів можна ефективно представити як теоретичну, так і практичну частину дослідження: цілі, завдання, методику, результати та висновки. Microsoft PowerPoint є одним із найбільш доступних і зручних програмних засобів для створення таких презентацій, оскільки підтримує велику кількість форматів контенту (текст, зображення, відео, звук, анімацію) і має гнучкі налаштування дизайну. Таким чином, грамотно створена презентація - це не лише додаток до наукової доповіді, а й важливий інструмент для комунікації результатів дослідження з аудиторією. 2. Методичні рекомендації щодо підготовки мультимедійних презентацій. Підготовка мультимедійної презентації потребує дотримання низки методичних принципів, щоб зробити її ефективною, зрозумілою й привабливою для аудиторії. Насамперед, презентація має мати чітку логічну структуру: титульний слайд (тема, автор), мета й завдання, хід дослідження, результати, висновки. Кожен слайд повинен містити лаконічну й інформативну інформацію: не більше 6-7 рядків тексту і не більше 6-8 слів у рядку. Варто уникати суцільного тексту - замість цього краще використовувати маркери, таблиці, діаграми. Для кращої читабельності рекомендовано використовувати великий шрифт (24–32 пт), прості й контрастні кольори (світлий фон – темний текст). Слід уникати надмірної анімації, яскравих ефектів або звукового супроводу, що може відволікати аудиторію. Оформлення презентації повинно бути єдиним у стилі: однакові шрифти, кольори, розміщення заголовків і візуальних елементів. Особливо важливо підбирати ілюстрації, що прямо пов’язані з темою дослідження й підсилюють її зміст. Наприкінці варто додати слайд з висновками або закликом до дискусії, а також подяку за увагу. Дотримання цих рекомендацій забезпечує наочність, професійність і позитивне враження від презентації. 3. Способи демонстрацій презентацій. Існує кілька способів демонстрації презентацій, які слід обирати залежно від умов проведення доповіді та типу аудиторії. Найпоширеніший варіант - демонстрація у режимі показу слайдів (повноекранний режим) під час офлайн-презентацій, зазвичай з використанням мультимедійного проєктора або великого дисплея. Для зручності доповідача в PowerPoint передбачено режим доповідача (Presenter View), де на одному екрані видно слайд і нотатки, а аудиторія бачить лише сам слайд. Це дозволяє впевнено тримати структуру виступу. У випадку онлайн-презентацій, демонстрація відбувається через сервіси Zoom, Google Meet, Microsoft Teams або інші платформи, за допомогою функції «спільного доступу до екрана». У такому форматі важливо протестувати технічні налаштування, адаптувати слайди до екрану й говорити повільніше для кращого сприйняття. Ще один варіант: експортувати презентацію в PDF для поширення серед слухачів або використання її як роздаткового матеріалу. Також можливо створити відеопрезентацію, додавши аудіосупровід до слайдів і зберігши файл у форматі відео (MP4). Таким чином, вибір способу демонстрації залежить від ситуації, але у будь-якому випадку презентація має бути технічно готовою й адаптованою до потреб аудиторії. способів демонстрації презентацій, які слід обирати залежно від умов проведення доповіді та типу аудиторії. Найпоширеніший варіант - демонстрація у режимі показу слайдів (повноекранний режим) під час офлайн-презентацій, зазвичай з використанням мультимедійного проєктора або великого дисплея. Для зручності доповідача в PowerPoint передбачено режим доповідача (Presenter View), де на одному екрані видно слайд і нотатки, а аудиторія бачить лише сам слайд. Це дозволяє впевнено тримати структуру виступу. У випадку онлайн-презентацій, демонстрація відбувається через сервіси Zoom, Google Meet, Microsoft Teams або інші платформи, за допомогою функції «спільного доступу до екрана». У такому форматі важливо протестувати технічні налаштування, адаптувати слайди до екрану й говорити повільніше для кращого сприйняття. Ще один варіант: експортувати презентацію в PDF для поширення серед слухачів або використання її як роздаткового матеріалу. Також можливо створити відеопрезентацію, додавши аудіосупровід до слайдів і зберігши файл у форматі відео (MP4). Таким чином, вибір способу демонстрації залежить від ситуації, але у будь-якому випадку презентація має бути технічно готовою й адаптованою до потреб аудиторії.

Практична робота №5.ТЕЗИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ В США (КІНЕЦЬ ХІХ - ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ СТ.)

 

ТЕЗИ

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ В США (КІНЕЦЬ ХІХ - ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ СТ.)

Анотація: У даній доповіді аналізуються ключові етапи та чинники, що зумовили становлення та динамічний розвиток соціальної психології як самостійної наукової дисципліни в США наприкінці ХІХ та в першій чверті ХХ століття. Розглядаються основні теоретичні підходи, знакові публікації та експериментальні дослідження, які сформували методологічні та концептуальні засади сучасної соціальної психології.

Ключові слова: соціальна психологія, історія психології, США, кінець ХІХ століття, перша чверть ХХ століття, Флойд Олпорт, Едвард Росс, Вільям Макдугалл, Норман Тріплетт.

Практична робота №5

 

СР 5. ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО НАУКОВУ РОБОТУ.

Питання для підготовки

1. Можливості щодо оформлення наукових текстів в програмі MS-Word.

Microsoft Word - одна з найпоширеніших програм для створення та редагування текстових документів, яка широко використовується в науковій діяльності. Програма дозволяє зручно оформляти наукові тексти відповідно до вимог ДСТУ чи інституційних стандартів. Серед основних можливостей: встановлення та редагування міжрядкового інтервалу, вибір шрифтів і кегля, виставлення полів, форматування абзаців, нумерація сторінок, створення колонтитулів, зносок і заголовків. Також Word дозволяє автоматично формувати зміст документа, таблиці, списки, вставляти формули, діаграми та зображення, що робить його надзвичайно корисним для оформлення курсових, дипломних та науково-дослідних робіт.

 

 

СР4. Можливості Microsoft Excel в обробці результатів психолого-педагогічних досліджень

Питання для підготовки

1.    Поняття про електронні таблиці Microsoft Excel, їх структура.

Microsoft Excel - це програма для роботи з електронними таблицями, яка дозволяє вводити, зберігати, обчислювати та аналізувати числові й текстові дані. Основна структура: таблиця, що складається з рядків (пронумеровані) і стовпців (позначені літерами). Перетин рядка і стовпця утворює комірку (наприклад, A1), у яку вводяться дані чи формули. Робочий аркуш може містити багато таких комірок, згрупованих у книгу (файл).

2.    Види графічних об'єктів у Microsoft Excel.

У Excel можна візуалізувати результати досліджень за допомогою різних графічних об’єктів:

Діаграми: стовпчикові, лінійні, кругові, гістограми, точкові (XY), комбіновані.

Фігури: стрілки, прямокутники, блок-схеми.

Графіки з трендом: для прогнозування чи візуалізації тенденцій.

SmartArt: для структурованих схем.

3.    Правила написання формул в Microsoft Excel.

Формула в Excel завжди починається зі знака «=». Вона може містити:

·       Операнди (числа, посилання на комірки).

·       Оператори (+, −, *, /, ^).

·       Вбудовані функції (наприклад, SUM, AVERAGE, SQRT).

·       Після введення формули в комірку Excel автоматично обчислює її результат.

4.    Описати синтаксис вбудованих функцій MS Excel:

- квадратний корінь;

=SQRT(число)

Наприклад: =SQRT(A1) — обчислює √ з числа в комірці A1.

- піднесення до степені;

=число^степінь або =POWER(число; степінь)

Наприклад: =A1^2 або =POWER(A1;2) - підносить значення A1 до квадрату.

- сума значень.

=SUM(діапазон)

Наприклад: =SUM(A1:A10) - обчислює суму значень у діапазоні A1–A10.

 

До результатів розмістити висновок у блозі

Можливості Microsoft Excel в обробці результатів психолого-педагогічних досліджень є надзвичайно широкими та різноманітними. Цей інструмент дозволяє ефективно організовувати, обробляти та візуалізувати дані, що є ключовим для проведення якісних експериментальних досліджень у галузі педагогіки. Користуючись даною програмою, з’ясувала її переваги: структурованість даних - електронні таблиці Excel забезпечують зручний спосіб організації даних, дозволяючи створювати логічно впорядковані таблиці для зберігання результатів досліджень; різноманітність графічних об’єктів - Excel пропонує широкий вибір засобів візуалізації, таких як діаграми та графіки, що дає змогу наочно подати результати й встановити зв’язки між показниками; потужні функції обчислень - вбудовані інструменти, наприклад, для розрахунку середнього, максимуму, мінімуму, кореляції, дозволяють проводити як прості, так і складні статистичні обчислення; можливості для автоматизації, за допомогою формул можна автоматизувати підрахунки, що значно знижує ймовірність помилки та пришвидшує роботу; аналіз даних та звітність - Excel дозволяє зручно аналізувати великі масиви інформації, будувати звіти та виводити висновки на основі об’єктивних чисел.

 

Під час практичної роботи було виконано обчислення частоти оцінок учнів, побудова діаграм, аналіз наявності зв’язку між рядами оцінок та візуалізація результатів досліджень. Загалом, використання Microsoft Excel у дослідженнях є ефективним інструментом для обробки, аналізу та візуалізації даних. Це дозволяє швидко та точно отримувати результати, робити обґрунтовані висновки та представляти інформацію у зручній для сприйняття формі. Вміння використовувати Excel для обробки результатів експериментальної роботи є важливою навичкою для кожного вчителя в галузі психології та педагогіки.

 

СР2. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ У НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОШУК НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗАХ

 

Питання для підготовки

1. Поняття про наукометричні бази, профілі науковців.

Наукометричні бази даних - це великі інформаційні системи, які збирають, систематизують та аналізують наукові публікації, цитування, патенти та іншу наукову діяльність.

Їхнє основне призначення: оцінка наукової продуктивності вчених, установ та країн, а також відстеження тенденцій у розвитку науки.

Найбільш відомими та авторитетними наукометричними базами є: Web of Science (WoS), Scopus, Google Scholar (Google Академія).

Профілі науковців - це персональні сторінки або облікові записи в наукометричних базах даних або інших наукових платформах, де агрегується інформація про публікації, цитування, індекси наукової активності (до прикладу - індекс Хірша), гранти та іншу професійну діяльність вченого.

Створення та підтримка актуального профілю науковця є надзвичайно важливим для: підвищення видимості та впізнаваності, тому що профіль дозволяє колегам, потенційним співробітникам та грантодавцям легко знайти інформацію про ваші дослідження; відстеження наукової активності, адже профілі автоматично оновлюються, відображаючи нові публікації та цитування, що дозволяє вченому моніторити свій науковий доробок; оцінка наукової ефективності, тобто метрики, такі як індекс Хірша, кількість цитувань, використовуються для оцінки внеску вченого в науку; пошук співробітників та грантодавців, деякі платформи дозволяють шукати вчених за тематикою досліджень, що сприяє налагодженню співпраці.

2. Методика створення запитів для пошукових систем.

Методика створення запитів для пошукових систем - це набір прийомів і правил, які допомагають ефективно знаходити потрібну інформацію в інтернеті чи наукових базах даних. Основою кожного запиту є ключові слова, тобто найважливіші терміни, які відображають суть дослідницької теми. Наприклад, якщо цікавить вплив соціальних мереж на психіку дітей, не варто писати повне речення, краще використати стислі, чіткі фрази: «соц. мережі», «діти», «ментальне здоров’я». Для більшої точності у пошуку застосовуються логічні оператори: AND (і), OR (або), NOT (не). Вони дозволяють комбінувати чи виключати слова: наприклад, запит «соціальні мережі, діти ТА депресія» знайде публікації, де згадуються всі три поняття. А щоб виключити певні теми, наприклад «рішення», можна написати: «депресія ТА діти, НЕ рішення» (а причина).

Також ефективно використовувати лапки для точних фраз, запит «"онлайн освіта"» знайде лише ті документи, де ця фраза вживається дослівно. Пошукові системи дозволяють уточнювати результати за допомогою фільтрів: за датою публікації, мовою, типом документу чи науковою дисципліною. Важливо також застосовувати синоніми і терміни, пов’язані зі змістом. Для академічного пошуку бажано користуватись англійською мовою, адже більшість рецензованих наукових статей написані саме нею. До того ж, спеціалізовані наукометричні бази на зразок Scopus чи Web of Science вимагають чітких, логічно сформульованих запитів, які містять лише релевантні ключові слова.

Для кожної наукової сфери існують свої пошукові платформи, для загального академічного пошуку - Google Scholar.

3. Google Академія як відкрита наукометрична база даних і пошукова система.

Google Академія - це унікальний інструмент у світі науки, який поєднує в собі функції відкритої наукометричної бази даних та потужної пошукової системи. Запущена в листопаді 2004 року, вона стала однією з найбільших академічних пошукових систем у світі, що індексує величезний обсяг наукових публікацій з різних джерел.

Google Академія функціонує як спеціалізована пошукова система, орієнтована виключно на академічний контент. Вона індексує повний текст наукових публікацій усіх форматів і дисциплін, включаючи статті з рецензованих журналів, тези конференцій, дисертації, книги, препринти, технічні звіти та інші наукові матеріали.

Однією з найцінніших функцій є створення особистого академічного профілю, який дозволяє досліднику зібрати всі свої публікації в одному місці, стежити за кількістю цитувань і автоматично формувати наукометричні показники, зокрема h-індекс (індекс Гірша) та i10-index (кількість праць, процитованих не менше 10 разів). Такий профіль є відкритим і може використовуватись для представлення наукової діяльності при подачі на гранти, участі в конкурсах або оцінюванні діяльності в академічних установах.

Попри свою зручність і відкритість, Google Академія має деякі обмеження. Зокрема, вона менш прискіпливо контролює якість індексованих джерел у порівнянні з професійними базами, тому іноді може містити неперевірені або сумнівні публікації. Проте для першого етапу наукового пошуку, ознайомлення з темою, збору джерел і ведення академічного профілю Google Scholar залишається надзвичайно корисним і зручним інструментом, особливо для студентів, аспірантів і молодих науковців. Його відкритість, простота у використанні та широке охоплення роблять його одним із найпопулярніших ресурсів у сучасному науковому середовищі.

4. Електронний каталог наукової бібліотеки Глухівського НПУ ім. О. Довженка ( http://library.gnpu.edu.ua )

Надає можливість пошуку літератури, яка зберігається у фондах університету. Це універсальний ресурс для студентів, викладачів та науковців закладу, який містить бібліографічні описи книг, підручників, дисертацій, статей з наукових журналів і методичних посібників. За допомогою зручної системи пошуку користувач може знаходити джерела за автором, назвою, темою чи роком видання. Каталог також інтегрує доступ до електронних версій деяких документів, що особливо корисно при дистанційному навчанні або підготовці до наукових проєктів.

5. Пошук наукових праць за темою дослідження в закордонних джерелах (Білефельдська наукова пошукова система: https://www.base-search.net/ )

Це одна з найбільших у світі пошукових систем, орієнтованих на академічний контент з відкритим доступом. Її створено Університетською бібліотекою Білефельда (Німеччина), і вона індексує понад 300 мільйонів документів з більш ніж 10 тисяч джерел, включаючи університетські репозитарії, наукові журнали, архіви та дослідницькі інститути з усього світу. Користувач має змогу здійснювати пошук за ключовими словами, авторами, мовами, типом документа та датою публікації. Унікальність BASE полягає в тому, що вона надає доступ саме до наукових матеріалів з відкритим доступом (Open Access), що дозволяє переглядати й завантажувати повні тексти без обмежень.

6. Пошук наукових праць в базі відкритого доступу CORE (https://core.ac.uk).

CORE є глобальним агрегатором відкритих наукових ресурсів. Вона об’єднує мільйони статей, дисертацій і досліджень із репозитаріїв і видавництв понад 150 країн. CORE дозволяє здійснювати тематичний пошук, аналізувати повні тексти та завантажувати документи, не сплачуючи за доступ. Зокрема, база активно підтримується ініціативами Open Access та сприяє рівному доступу до наукових знань, що особливо важливо для країн, де передплата на комерційні бази є фінансово обтяжливою.

Практична робота

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготуватись до обговорення питань з теми заняття.

3. Скласти список літератури за темою магістерського дослідження (бакалаврської, курсової роботи) у вигляда таблиці (не менше 10 джерел) використовуючи наведені вище бази. Таблицю розмістити в персональному блозі

Номер	Автор (-и)	Назва роботи	Джерело/ Видавництво	Рік видання
1	Allport, Floyd H.	Social Psychology	Houghton Mifflin	1924
2	Baldwin James Mark	Social and Ethical Interpretations in Mental Development: A Study in Social Psychology	Macmillan	1897
3	Bogardus Emory S.	Essentials of Social Psychology	University of Southern California Press	1925
4	James William	The Principles of Psychology	Henry Holt and Company	1890
5	Karpf F.B	American Social Psychology: Its Origins, Development, and Methods	McGraw-Hill	1932
6	Le Bon Gustave	The Crowd: A Study of the Popular Mind	T. Fisher Unwin (Original French: 1895)	1896
7	McDougall William	An Introduction to Social Psychology	Methuen	1908
8	Ross, Edward A.	Social Psychology: An Outline and Sourcebook	The Macmillan Company	1908
9	Triplett Norman	The Dynamogenic Factors in Pacemaking and Competition	American Journal of Psychology	1898
10	Felix Diaz	The Roots of Modern Social Psychology	-	1996